Молитовні чування і сповідь'Прийдіть до мене всі втомлені і обтяжені, і я облегшу вас' (Мт. 11:28)

Всяка людина обтяжена гріхом, в меншій або більшій мірі, ним, як духовною недугою, страждає кожен, від старого до малого. І як будь яку хворобу, гріх потрібно лікувати, а оскільки є це захворювання хронічним то й припиняти лікування є недоцільно, але навпаки, потрібно усердно і часто уживати заходів для того, щоб згадана болячка не мала над нами влади. 

Отже, є хвороба, тож потрібен лікар, який призначить нам належний лік. Але хто може вилікувати людину від гріха?  Відповідь очевидна, той хто сам не підвладний гріхові, і таким є лише Він: 'ти бо один без гріха' (панахида). Господь є єдиним лікарем нашої душі, і лише він може нам допомогти! Сповідь — єдиний засіб, яким Бог оздоровлює нас і остаточно повертає здоров'я духа роблячи нас святими його дітьми. 

Тому, у понеділок 3 березня, всі вірні а особливо наші найменші парафіяни мали добру нагоду приступати до святої сповіді та причастя. Цьому дійству сприяли заздалегідь заплановані молитовні чування, у доброму проведенні яких допомогла запрошена молодь з м. Стрий, а саме, з молодіжної спільноти катедрального храму Успіння Пресвятої Богородиці. Наталя Бабюк, Оля Литвиненко, Марічка Горечко, та Іванна Заячківська, провадили співану вервичку зі страсними розважаннями, о після разом з о. Тарасом Ляшком, адміністратором парафії святого священномученика Йосафата Кунцевича та головою центру 'Карітас', відслужили Акафіст до страстей Христових. Вінецем чувань була Божественна Літургія, яку вони також прикрасили своїми голосами. Очолив службу о. Тарас Сидор, голова підкомісії 'За тверезість життя' у Стрийській єпархії. 

Усі присутні мали змогу заслухати добру науку від отця Тараса, у якій він пригадав молільникам, що свята мають бути святами, а не шабашем. А Господь має бути головним гостем у тверезому застіллі наших родин.
Підсумовуючи вечір парох о. Іван висловив позитивну думку кажучи: 'чи вдалися нам чування чи ні? Для нас які були і молилися — вдалися! А для тих кого не було — ні!' Також парох подякував отцям, які долучилися до молитви, і молоді з Успенської церкви, завдяки якій все було дуже святково.